Хто має право подати заяву до ЄСПЛ, коли порушено права компанії
Уявімо ситуацію. Держава анулювала ліцензію компанії, арештувала її рахунки або передала управління зовнішньому адміністратору. Власник обурений і готовий іти до Європейського суду з прав людини. Але тут його чекає питання, яке нерідко вирішує долю скарги ще до розгляду по суті: хто є потерпілим, ви чи ваша компанія?
Компанія і власник для Суду, як правило, різні особи
ЄСПЛ виходить із простої логіки. Компанія є окремим суб'єктом, тож і скаржитися на порушення її прав має вона сама, через свої органи управління. Власник отримує право на власну скаргу лише тоді, коли порушено саме його права як учасника: голосування, участь у зборах, володіння часткою чи акціями.
Принцип добре видно на прикладі справи Agrotexim проти Греції. Акціонери пивоварні, якій завдали збитків дії місцевої влади, спробували подати скаргу від власного імені. Суд їм відмовив і наголосив, що проблеми компанії не стають автоматично проблемами її власників. Серед причин було й те, що в акціонерів можуть бути різні інтереси, а після банкрутства першими мають захищатися права кредиторів.
Коли двері для власника все ж відчиняються
Суд допускає певні винятки.
Бізнес, який по суті є продовженням однієї людини. Якщо власник фактично веде справу через «свою» компанію, їхні інтереси збігаються, і розбіжностей між учасниками немає. Тоді Суд готовий дивитися на ситуацію очима власника. Так було у справі G.J. проти Люксембургу, де заявник володів 90% компанії у ліквідації.
Коли сама компанія не може заговорити. Уявіть, що органи управління перехопили конкуренти або органи влади. Ті, хто формально представляє компанію, не збираються її захищати. У такій ситуації Суд приймає скаргу від акціонерів, бо інакше порушення залишилося б без перевірки. Подібна логіка простежується в справі Фельдман і Слов'янський банк проти України. У Великій палаті цей підхід підтвердили у справі Albert and Others v. Hungary на прикладі реструктуризації банку.
Коли спірним є саме призначення того, хто керуватиме компанією. Якщо ви оскаржуєте, що зовнішнього адміністратора призначили без шансу для компанії висловитися, то надсилати скаргу може головний акціонер або колишній керівник, хоч у національному праві представником тепер вважається адміністратор. Так було у справі Credit and Industrial Bank проти Чехії.
Підводні камені, про які рідко говорять
Наймані директори сприймаються Судом не як особисті заявники, а як представники компанії, і їм потрібні документи про повноваження. Їхня власна скарга щодо невиконання рішення на користь компанії зазвичай приречена.
Акціонер із мізерною часткою теж майже не має шансів. У справі Erol Aksoy проти Туреччини (2026), Суд відхилив скаргу акціонера, зважаючи на його мінімальну частку. Те, що національні суди дозволили йому виступати позивачем, значення не мало, бо Конвенція має власні критерії.
Нарешті, коли скаргу подають і компанія, і її єдиний власник, Суд може розглянути лише одну з них, а другу відхилити. Інколи він розглядає все з погляду власника, вважаючи, що компанія для нього лише інструмент.
А якщо компанії вже немає?
Ліквідація під час розгляду скарги не обов'язково її знищує. У справі проти ЮКОСу Суд пояснив, що закрити провадження через ліквідацію означало б дати державам стимул знищувати заявників. До схожого висновку Суд дійшов у справі Google LLC проти Росії (2025), де вирішальним було те, що справа має загальний інтерес. Якщо компанію поглинула інша з повним переходом прав і обов'язків, правонаступник теж зберігає статус потерпілого.
Що з цього випливає на практиці
Обирайте заявника до подання скарги. Помилка тут може коштувати років роботи.
Збирайте докази повноважень заздалегідь: протоколи, довіреності, рішення про призначення.
Розрізняйте два моменти: шкода компанії і шкода вам як учаснику. Іноді вони є в одній справі, але формулювати їх треба окремо.
У корпоративному конфлікті не очікуйте, що Суд розбиратиметься замість вас у тому, хто тепер має право говорити від імені компанії. Спершу використайте національні механізми.
Не відкладайте скаргу до ліквідації. Формально це не фатально, але доводити статус потерпілого значно складніше.
Матеріал підготовлено на основі офіційного довідника ЄСПЛ про бізнес і права людини.
Якщо у вас виникли питання - звертайтесь до нашої команди, ми будемо раді допомогти!
Коментарі