Іноземні інвестиції в Україні: що варто знати інвестору

Питання правового статусу капіталу, який заходить в українську економіку ззовні, залишається актуальним попри всі виклики останніх років. Законодавство доволі детально регламентує, у якому вигляді та у яких формах іноземний капітал може з'являтися на території держави, а також які гарантії отримує його власник. Розглянемо основні аспекти цього регулювання.

У якому вигляді може надходити іноземний капітал

Закон не обмежується поняттям «грошей» у вузькому сенсі. Інвестицією з-за кордону визнається широкий перелік активів:

• конвертована іноземна валюта та, за певних умов, національна валюта України;

• рухоме й нерухоме майно разом із пов'язаними майновими правами;

• цінні папери - акції, облігації, а також частки у статутному капіталі українських чи іноземних компаній;

• грошові вимоги та право вимагати виконання договірних зобов'язань;

• об'єкти інтелектуальної власності - авторські права, патенти на винаходи та корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, ноу-хау  (за умови підтвердження їхньої вартості експертною оцінкою);

• права на провадження господарської діяльності, зокрема на користування надрами та природними ресурсами.

Таким чином, поняття інвестиції охоплює не лише фінансові вкладення.

Які форми присутності доступні іноземному інвестору

Прийти на ринок можна не одним-єдиним способом, а обравши модель, що найкраще відповідає бізнес-задачі:

• часткова участь у спільному підприємстві з українськими партнерами або купівля частки в уже діючій компанії;

• заснування компанії, яка повністю належить іноземному засновнику, або відкриття філії чи представництва;

• повне придбання діючого українського підприємства;

• купівля нерухомого або рухомого майна (будівель, обладнання, транспорту) напряму або через цінні папери;

• отримання прав на користування землею та природними ресурсами, самостійно або спільно з українськими особами;

• участь у проєктах на умовах розподілу продукції;

• інші законні форми співпраці, зокрема договірні відносини без створення юридичної особи.

Такий перелік лишається відкритим: заборонено лише те, що прямо суперечить чинному законодавству, а все інше - дозволено.

Правовий режим і державні гарантії

Ключовий принцип, закладений у регулюванні, національний режим. Це означає, що іноземний інвестор за загальним правилом перебуває в тих самих умовах, що й український суб'єкт господарювання, за винятками, які прямо встановлені законом або міжнародним договором. Для проєктів, що реалізуються в рамках державних програм розвитку пріоритетних галузей, може передбачатися додатковий пільговий режим.

Водночас держава залишає за собою право обмежувати чи забороняти діяльність іноземних інвесторів на окремих територіях, якщо цього вимагають інтереси національної безпеки.

Окрему увагу варто звернути на механізм «стабілізаційного застереження». Якщо законодавство про державні гарантії захисту іноземних інвестицій змінюється у бік звуження цих гарантій, інвестор упродовж 10 років із дня набрання чинності новими нормами може вимагати застосування саме тих гарантій, що діяли раніше. А щодо гарантій, пов'язаних із «зеленим» тарифом, вони зберігаються на весь строк його дії. Це створює додатковий рівень передбачуваності для тих, хто планує довгострокові вкладення.

Звітність

Підприємства з іноземними інвестиціями та обслуговуючі їх банківські установи зобов'язані подавати статистичну звітність про здійснені інвестиції в порядку, визначеному законодавством. Це формальний, але обов'язковий елемент супроводу інвестиційної діяльності, недотримання якого може створити зайві ризики для компанії.

Правильний вибір форми входу на ринок, коректне оформлення прав на активи та розуміння наявних гарантій - це те, що визначає стійкість інвестиції в довгостроковій перспективі.

Якщо у вас виникли питання щодо структурування іноземних інвестицій в Україні, захисту ваших прав як інвестора чи супроводу конкретного проєкту - звертайтесь до нашої команди, ми будемо раді допомогти!